Franz Xaver Wolfgang Mozart in the Lviv musicological discourse: historiographical and performing aspects
DOI:
https://doi.org/10.15584/galiciana.2025.4.4Keywords:
Franz Xaver Wolfgang Mozart, Mozart-son, musicological research, concert performances, Mozart Society in Lviv, Galician Mozartiana, cultural contextAbstract
The patriarch of the musicological search of F. X. W. Mozart’s life and work in Galicia is the professor of the National Music Academy named after M. Lysenko in Lviv Dmytro Kolbin. His search, which began in the 1960s, served as the basis for the formation of the main milestones of his creative path, the determination of locations, components of creative work, the preparation of publications and concert performances. A new stage was the initiation of the Mozart Society in Lviv, which united a number of leading Lviv musicologists and performers, the establishment of the international classical music festival LvivMozArt, the implementation of the regional studies cluster program „Galicia – (un)explored land / Galicia – terra (in)cognita” and the publication of an annotated and the illustrated collection of documents „Mozart-son. The life of Franz Xaver in a travel diary and letters”. Formation of a powerful corpus of multi-vector musicological searches, concert and performance traditions that are able to introduce new accents and even a radical reconsideration of a number of events, creative contacts, inspirations of creative activity.
Downloads
References
Антонюк І., З історії музичних колекцій бібліотеки Львівської державної музичної академії імені М. В. Лисенка, „Вісник Львівського університету. Серія: книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології” 2007, Вип. 2, s. 209‒216.
Антонюк І., Нотні колекції бібліотеки ЛНМА ім. М. В. Лисенка у світлі історико-культурного процесу краю: rozprawa doktorska, Львів 2008.
Антонюк І., Рідкісні видання Вольфґанґа Амадея та Франца Ксавера Моцартів у фондах бібліотеки ЛДМА ім. М. В. Лисенка, „Ї: незалежний культурологічний часопис. Львів епохи Ф. К. Моцарта 1813-1838” 2017, nr 86, s. 136‒151.
Вибрані музикалії з архіву бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, red. і wstęp I. Антонюк, przedmowa Л. Кияновська, Львів 2009.
Кияновська Л., Діяльність німецьких, австрійських та чеських музикантів в Галичині в ХІХ ст. [w:] Musica Galiciana: Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945), t. V, red. L. Mazepa, Rzeszów 2000, s. 119‒128.
Кияновська Л., Основні етапи польсько-українських музичних взаємозв’язків у Львові у ХІХ‒першій половині ХХ ст. [w:] Musica Galiciana / Музика Галичини, t. II, red. Ю. Ясіновський, Львів 1999, s. 62‒68.
Кияновська Л., Територія моцартіана: з традиції в майбутнє (хроніка подій), „Українська
музика” 2017, nr 3/25, s. 161‒172.
Кияновська Л., Українські мотиви і алюзії в творчості австрійських і польських композиторів Львова, „Українська тема у світовій культурі. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського” 2001, Вип. 17, s. 153‒162.
Кияновська Л., Франц Ксавер Вольфґанґ Моцарт і Львів. „Ї: незалежний культурологічний часопис. Багатокультурний Львів” 2017, nr 86, s. 36‒55.
Козирєва Т., Моцарт жив у Львові... Щоправда, не Вольфганг Амадей, а Франц Ксавер, „Високий Замок” 2007 (26 VII), s. 5.
Колбін Д., „Львівський” Моцарт, „Музика” 1972, nr 4 (lipiec–sierpień), s. 3-a obwoluty.
Колбін Д., Моцарт (Mozart) Франц Ксавер Вольфганг [w:] Музыкальная Энциклопедия, t. 3, Москва 1976, s. 714.
Колбін Д., Невідомі автографи Моцарта, „Мистецтво” 1966, nr 6 (75) (listopad–grudzień), s. 18‒20.
Колбін Д., Під ім’ям Вольфганга Амадея Моцарта [w:] Записки Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Праці Музикознавчої Комісії, t. ССXXXII, Львів 1976, s. 81‒98.
Колбін Д., Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Галичині, „Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя, Наукові записки ЛДМА ім. М. Лисенка” 2006, Вип. 13, s. 113‒122.
Король С., Антон Лянґе: між класичним пейзажем і натурними студіями [w:] Записки Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва, t. 248 (CCXLVIII), Львів 2004, s. 152‒165.
Король С., У тіні і під сонцем імперії Габсбургів. До історії життя і творчості Антона Лянґе, „Артес” 2018 (17 XII), https://artes-almanac.com/u-tini-i-pid-soncem-imperiihabsburhiv/ (15.01. 2021).
Купчинська Л., Художники віденської мистецької школи у театральному житті Львова кінця 18-го ‒ першої половини 19-го століть, „Народознавчі зошити” 2018, nr 5 (143), s. 1255‒1267.
Левицька М., Австрійський „мистецький десант”: іноземні художники у Львові на зламі XVIII– XIX століть, „Ї: незалежний культурологічний часопис. Багатокультурний Львів” 2009, nr 58, http://www.ji.lviv.ua/n58texts/levycka.htm (15.01.2021).
Левицька М., Таємнича муза львівського Моцарта: візуальна реконструкція приватної біографії, „Україна модерна” 2017 (6 VIII), http://uamoderna.com/md/levytska-mozart-son (10.12.2020).
Мазепа Л., Сторінки музичного минулого Львова: з неопублікованого, Львів 2001.
Мазепа Л., Мазепа Т., Ф. К. В. Моцарт біля витоків музичної освіти у Львові, „Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з ХХІ століття. Наукові записки ЛНМА ім. М. В. Лисенка” 2006, Вип. 13, s. 98‒106.
Мазепа Т., Європейські і українські музичні товариства у вимірі столичних культур ХVIII‒XIX ст., „Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: збірник наукових праць” 2012, t. І, Вип. 18 (1), s. 16–22.
Мазепа Т., Соціокультурний феномен європейських музичних товариств ХІХ – початку ХХ століть на прикладі Галицького музичного товариства, Львів 2017.
Мазепа Т., Соціокультурні функції музичних товариств, „Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва” 2017, Вип. 4, s. 187‒191.
Мельник Л., Історія та легенди про „українського Моцарта”, Deutsche Welle (DW) 2006 (5 V), https://www.dw.com/uk/a-2479957 (19.12.2023).
Мельник Л., Концертне життя Львова у дзеркалі часопису „Mnemosyne” [w:] Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945), t. III, red. L. Mazepa, Rzeszów 1999, s. 173–182.
Мельник Л., Музикалії на сторінках перших львівських газет, „Музикознавчі студії: наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка” 2010, Вип. 22, s. 4‒10.
Мельник Л., Музична журналістика: теорія, історія, стратегії. На прикладах із щоденної преси Львова від початків до сьогодення, Львів 2013.
Мельник Л., Музичне життя Львова 1824 року у дзеркалі часопису „Mnemosyne” [w:] Записки Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Праці Музикознавчої Комісії, t. CCXXXII, Львів 1996, s. 217‒222.
Мельник Л., Становлення музичної журналістики у першій половині ХІХ ст. (За матеріалами тогочасної німецькомовної преси Львова) [w:] Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, red. М. М. Романюк, Вип. 2 (18), Львів 2010, s. 3‒16.
Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах, red. О. Линів, Львів 2023.
Статут Львівської міської громадської організації „Моцартівське товариство у Львові”, Львів 1997. (Archiwum Towarzystwa, rękopis).
Стець С., Франц Ксавер Моцарт – Антон Лянґе (Біографічна розвідка), „Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника” 2018, Вип. 10, s. 498‒518.
Токарчук В., Австрійські композитори Львова першої половини ХІХ століття [w:] Записки Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Праці Музикознавчої Комісії, t. ССXXXII, Львів 1996, s. 223‒232.
Токарчук В., Йоганн Рукгабер — перший музичний директор Галицького Музичного Товариства [w:] Musica Galiciana / Музика Галичини, t. II, red. Ю. Ясіновський, Львів 1999, s. 86‒90.
Franz Xaver Wolfgang Mozart „Reisetagebuch 1819-1821”, herausgegeben und kommentiert von R. Angermüller, Internationale Stiftung Mozarteum Salzburg, Bad Honnef 1994.
Hummel W., W.A. Mozarts Söhne, Kassel 1956.
Kijanowska-Kamińska L., Twórczość Karola Lipińskiego a lwowski romantyzm [w:] Karol Lipiński. Życie, działalność, epoka, t. 4, red. D. Kanafa, M. Zduniak, Wrocław 2007, s. 13‒25.
Kolbin D., Autographe Mozarts und seiner Familie in der UdSSR [w:] Mozart-Jahrbuch: 1968/70, Salzburg 1970, s. 281‒303.
Kolbin D., Ein Lemberger Portrat von Franz Xaver Mozart, Lemberg / L’viv 1772‒1918 [w:] Wiederbegegnung mit einer Landeshauptstadt der Donaumonarchie, Wien 1993, s. 30‒32.
Мazepa Т., Muzycy austriaccy w dziewiętnastowiecznym Lwowie: Franciszek Ksawery Wolfgang Mozart – u źródeł dziewiętnastowiecznego szkolnictwa muzycznego we Lwowie [w:] Znani i nieznani dziewiętnastowiecznego Lwowa. Studia i materiały, t. 3, red. L. Michalska-Bracha, M. Przeniosło, Kielce 2013, s. 53‒61.
Мazepa Т., Przyczynki do dziejów życia muzycznego Lwowa (koncerty wybitnych muzyków lwowskich w latach 1820‒1850 [w:] Musica Galiciana, t. ХІІ, red. G. Oliwa, Rzeszów 2010, s. 143‒161.
Mazepa L., Teatr muzyczny we Lwowie w kontekście kultury muzycznej miasta [w:] Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945), t. VII, red. L. Mazepa, Rzeszów 2003, s. 11‒21.
Mazepa L., Towarzystwo św. Cecylii we Lwowie [w:] Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-książęcej do roku 1945), t. III, red. L. Mazepa, Rzeszów 1999, s. 105‒127.
Nottelmann K., W.A. Mozart Sohn. Der Musiker und das Erbe des Vaters, Kassel 2009.
Pawlyschyn S., Die österreichische Oper in Lviv (1776‒1872), „Mitteilungen der Österreichischen Gesellschaft für Musikwissenschaft” 1994, nr 27, s. 9‒14.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
