Activities of Ukrainian choral societies in Galicia (the 60s of the XIX century–1939) in the light of modern musicological research
DOI:
https://doi.org/10.15584/galiciana.2025.4.5Keywords:
choral societies, Galicia, musicologists, scientific research, national identityAbstract
In the late 19th and first third of the 20th century, thanks to the establishment of cultural and educational singing societies in Eastern Galicia, amateur choral performance experienced significant growth, laying the foundation for the development of professionalism in the Ukrainian milieu. These societies played a crucial role in preserving national identity amid complex socio-historical circumstances of cultural development. However, during the period of totalitarianism, the distortion of historical facts and cultural events relegated the activities of these organizations and their amateurgroups to the margins for a long time.
With Ukraine’s independence, the opening of archives, and the interest of musicologists in the musical and choral life of Galicia, new and interesting facts have come to light. These pertain to the clarification of the founding dates of societies, the activities of conductors, the repertoire spectrum of choirs, their concert practices, periodical reviews, and more. These issues are explored in dissertations, monographs, textbooks, and articles by L. Kiyanovska, L. and T. Mazepa, L. Romaniuk, I. Bermes, M. Ferendovych, M. Izdebska-Novitska, R. Dudyk, N. Kobryn, L. Khanyk, N. Tolosnyak, M. Cherepanin, Y. Horak, O. Myronova, and others.
Thus, in the new social reality, amidst the Russian war, the activities of Ukrainian choral societies founded over 100 years ago serve as a model to emulate. Today, choral performance should become a „weapon” to propel Ukrainian society forward, to support the Armed Forces of Ukraine, to integrate into the global cultural space, and to assert national identity, with culture playing a leading role among its priorities.
Downloads
References
Центральний державний історичний Архів України у Львові (ЦДІАУ у Львові) [Centralne Państwowe Archiwum Historyczne Ukrainy we Lwowie], Фонд 146, опис 58, справа 1227, Статут Товариства співацького „Теорбан” у Східниці, s. 76.
Bermes І., Działalność „Bojana Borysławskiego” jako czynnika kulturologicznego ziemi drohobyckiej [w:] Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich, t. ХІV, red. L. Mazepa, Rzeszów 2014, s. 315–323.
Бенч О., Український хоровий спів. Актуалізація звичаєвої традиції, Київ 2002.
Бермес І., Еволюція хорового руху на Дрогобиччині в контексті розвитку культури Галичини (від „весни народів” до 1942 року), Дрогобич 2002.
Бермес І., Еволюція хорового руху на Дрогобиччині в контексті розвитку культури Галичини (від „весни народів” до 1942 рoку), Вид. 2, Дрогобич 2003.
Бермес І., Музичне просвітництво в культурному піднесенні Галичини (друга половина ХІХ ст.), „Актуальні питання гуманітарних наук” 2023, nr 70, t. 1, s. 61–66.
Бермес І., Просвітянські хорові гуртки в культурному піднесенні Східної Галичини (1868‒1939), „Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету” 2008, nr 13, s. 48–57.
Верниволя В., Просвітянським хорам під увагу, „Життя і знання” 1935, nr 12, s. 256–257.
Волошин М., Хор учеників руської академічної гімназії у Львові [w:] Ілюстрований музичний календар на рік звичайний 1907, rocznik IV, Львів, 1907, s. 75–77.
Гнатишин О., Ще до історії „Львівського Бояна”: уточнення, спростування, виклики [w:] Хорове мистецтво в контексті розвитку української культури ХІХ–ХХІ століть, Львів 2022, s. 117‒118.
Дмитро Котко та його хори. Статті, рецензії, спогади, документи, red. С. Стельмащук, Дрогобич 2000.
Домет В., Дещо з споминів про перші артистичні прогульки співацкі в Галичині [w:] Альманах музичний першого ілюстрованого календаря музичного на рік 1904, Львів 1904, s. 99–100.
Загайкевич М., Іван Франко і українська музика, Київ 1958.
Іздепська-Новіцька М., Просвітницька діяльність хорових гуртків у Західному Поділлі в 20‒30-х роках ХХ століття, „Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені Петра Чайковського” 2005, nr 2 (14), s. 56–61.
Кияновська Л., Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ – ХХ ст.., Тернопіль 2000.
Кобрин Н., Музична культура в національному русі галицьких українців (1891–1939), autoreferat rozprawy doktorskiej, Львів 2010.
Кобрин Н., Степан Федак: штрихи до портрета на тлі української музичної культури Львова, „Наукові зошити історичного факультету Львівського університету” 2020, nr 21, s. 290.
Коменда О., Універсальна творча особистість в українській музичній культурі, rozprawa habilitacyjna, Київ 2020.
Королько А., Діяльність філії товариства „Просвіта” у м. Коломия наприкіхці ХІХ – на початку ХХ ст., „Галичина” 2020, nr 33, s. 93–112.
Кудрик Б., Свято пісні в Бурштині, „Діло” 1935, nr 222, s. 5.
Лисько З., Піонери музичного мистецтва в Галичині, Львів –Нью-Йорк 1994.
Людкевич С., Дослідження, статті, рецензії, виступи, t. 2, red. З. Штундер, Львів 2000, s. 379.
Мазепа Л., Мазепа Т., Шлях до музичної академії у Львові, Львів 2003, t. І.
Осадця О., Українська нотовидавнича справа у Галичині, Буковині, на Закарпатті та на еміграції ХІХ – першої половини ХХ століть: rozprawa doktorska, Львів 2005.
П’юрко Б., Проблєми масової музики, „Українська музика” 1937, nr 2, s. 20–22.
Романюк Л., Культурно-мистецька практика товариства „Просвіта” та її роль у розвитку музичного життя Станіслава кінця ХІХ – першої третини ХХ століття, „Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету” 2003, nr 19, t. 1, s. 57–64.
Садовський В., Йосиф Кишакевич, „Альманах музичний. Літературна часть першого ілюстрованого календаря музичного на рік 1904” 1904, s. 56–61.
Ферендович М., Диригентське мистецтво в музичному просторі Львова першої третини ХХ століття (джерелознавчий аспект): rozprawa doktorska, Львів 2017.
Ферендович М., Невідомий мистець – диригент Іван Охримович, „Lwowsko-Rzeszowskie Zeszyty Naukowe / Львівсько-Ряшевські наукові зошити” 2016, Вид. 3, s. 73–79.
Чучман В., Творча спадщина Євгена Вахняка в хоровій традиції Галичини: rozprawa doktorska, Івано-Франківськ 2019.
Шніцар В., До історії створення капели „Трембіта”, „Музикознавчі студії” 2004, Вид. 9, s. 103–110.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
