Instrumental music in Basilian churches in Galicia (until 1882)
DOI:
https://doi.org/10.15584/galiciana.2025.19.3Keywords:
Basilian monks, music, organ, music instruments, GaliciaAbstract
The article considers the use of instrumental music in Basilian churches in Galicia. The presence of organs and musical instruments was recorded in two monastic temples in Galicia – in Hoszów and Buczacz. They were introduced in the second half of the 18th century. It seems that the reason for their use in Hoszów was the development of the Marian cult, attracting people of both Catholic rites. In turn, the presence of organs and musical instruments in the church in Buczacz was influenced by the will of Mikołaj Bazyli Potocki, expressed when he founded a school for young people at the local monastery. Moreover, in the archimandry in Uniów until 1790 there was a band supported by the Basilians, while in Krystynopol instrumental music was used during processions. The trend of the Church’s interest in instrumental music seems to have ended in the early 1830s, when the tradition of Orthodox church singing was renewed in the Przemyśl eparchy by the Greek Catholic bishop Jan Śnigurski.
Downloads
References
Ogłoszenie I. Żebrowskiego, „Wiadomości Katolickie” 1886, R. IV, nr 2, s. 18.
Археографическій сборникъ документовъ относящихся къ исторіи сeверо-западной Руси издаваемый при управленіи Виленскаго Учебнаго Округа, т. XII, Вильна 1900.
Сіреджук П., Інвентар Гошівського монастиря 1808 р., „Карпати. Людина Етнос Џивілізація” 2017–2018, nr 7–8, s. 48–67.
Babnis M., Kultura organowa Galicji ze szczególnym uwzględnieniem działalności organmistrza lwowskiego Jana Śliwińskiego, Słupsk 2012.
Chotkowski W., Redukcje monasterów bazyliańskich w Galicji, Kraków 1922.
Ciołka D., Latynizacja Kościoła unickiego w Rzeczypospolitej po synodzie zamojskim, [Białystok] 2014.
Kuzminskyi I., Account books of the Musical Chapel of Lviv Uniate Bishop Leon Szeptycki (1760–1779), „Kwartalnik Młodych Muzykologów UJ” 2018, nr 3(38), s. 5–24.
Lewycki J., Dzieje wprowadzenia śpiewu muzykalnego w Przemyślu [w:] B. Kudryk, Dzieje ukraińskiej muzyki w Galicji w latach 1829–1873, do druku przyg., wstępem i przypisami opatrz. J. Jasinowski, W. Pilipowicz, Przemyśl 2001, s. 120–125.
Lorens B., Archimandria uniowska w XVIII wieku [w:] Матеріали Міжнародної наукової конференції до 150-ліття від дня народження блаженного священномученика Климентія (Шептицького) та до 100-ліття перенесення осідку монахів Студійського Уставу до Святоуспенської Унівської Лаври, Львів 2019, s. 9–25.
Lorens B., Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743–1780, Rzeszów 2014.
Lorens B., Monaster bazyliański w Hoszowie w XVIII wieku, „Карпати. Людина Етнос Џивілізація” 2016, nr 6, s. 17–26.
Lorens B., Muzyka w działalności duszpasterskiej bazylianów w Rzeczypospolitej w XVIII wieku, „Muzyka” 2019, t. 64, nr 2, s. 49–69.
Mazepa L., Życie muzyczne dawnego Lwowa (XIII–XVII wiek) [w:] Musica Galiciana, t. I: Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowskiej do roku 1945), red. L. Mazepa, Rzeszów 1997, s. 13–34.
Mściwujewski M., Królewskie wolne miasto Drohobycz, Lwów–Drohobycz 1929.
Nikołajew M., Drukarnia klasztoru św. Trójcy w Wilnie w świetle nowych dokumentów archiwalnych [w:] Książka ponad podziałami, red. A. Krawczyk, Lublin 2007, s. 175–182.
Piekarski M., Fakty i mity o organach i muzyce organowej Lwowa i Galicji, „Pro Musica Sacra” 2015, nr 13, s. 239–248.
Piekarski M., Muzyka we Lwowie. Od Mozarta do Majerskiego. Kompozytorzy, muzycy, instytucje, Warszawa 2018.
Piekarski M., Wkład Lwowa w polską muzykę sakralną. Od „Missa Paschalis” Marcina Leopolity po „Stabat Mater” Karola Szymanowskiego [w:] Muzyka sakralna w drodze ku Niepodległej, red. M. Karwaszewska, Musica Sacra, t. 14, Gdańsk 2018, s. 58–81.
Wołosiuk W., Wschodniosłowiańscy kompozytorzy muzyki cerkiewnej od XVII do 1. połowy XX wieku i obecność ich utworów w nabożeństwach PAKP, Warszawa 2005.
Zabrowarny S., Dzieło biskupa Jana Śnigurskiego [w:] Polska – Ukraina. 1000 lat sąsiedztwa, t. 3: Studia z dziejów greckokatolickiej diecezji przemyskiej, red. S. Stępień, Przemyśl 1996, s. 165–176.
Александрович В.С., Ричков П.А., Собор святого Юра у Львові, Київ 2008.
Каліберда C., Органи Львова і Галичини: історія та сучасність, Львів 2014.
Мицько I., Святоуспенська Лавра в Уневі (кинец XIII ст. – кинец XX ст.), Львів 1998.
Патрило I., Нарис історії галицької провінції ЧСВВ [w:] Нарис історії Василіянського Чину святого Йосафата (Analecta OSBM, series II, sectio I, vol. XLVIII), Рим 1992.
Площинский Б., Монастырь Чина св. Василія Великого на Ясной Горъ въ Гошевъ съ чудотворною иконою пресв. Богородицы сливущею чудвсами, Львовъ 1878.
Савінова Л., З історії церкви та монастиря святого Онуфрія у Львові (За матеріалами видань XX ст.) [w:] Монастир святого Онуфрія у Львові, Львів 2007, s. 40–56.
Стецик Ю., Насельники Гошівського монастиря (1773–1779 рp): просопографічне дослідження, „Карпати. Людина Етнос Џивілізація” 2017–2018, nr 7–8, s. 125–139.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Musica Galiciana. Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
